Судові справи з корпоративних відносин
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У лютому 2014 року громадянин Б. звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) про визнання права на частку в статутному капіталі товариства у розмірі 61,2% вартістю 104 469,00 грн. та зобов’язання ТОВ внести зміни до статуту товариства щодо права власності позивача на частку статутного капіталу у розмірі 61,2%. 27 травня 2014 року позивачем змінено розмір позовних вимог до 63,3% вартістю 108 049,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланням на набуття права власності на частку у статутному капіталі договорів купівлі-продажу часток у статутному фонді ТОВ, укладених у період з 1 червня 2005 року по 6 серпня 2007 року у простій письмовій формі.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 27 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до положень ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців» у разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім інших необхідних документів додатково подається в обов’язковому порядку нотаріально посвідчений документ про перехід чи передачу прав засновників (учасників) іншій особі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 серпня 2014 року рішення господарського суду Полтавської області від 27 травня 2014 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 серпня 2014 року залишено без змін.
Постанову суду касаційної інстанції обґрунтовано тим, що укладені позивачем договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства не посвідчені нотаріально, тому є нікчемними, і відповідно, не породжують жодних юридичних наслідків.
Позивачем у порядку ст.111-19 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2014 року з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.Судова палата у господарських справах Верховного Суду України відмовила у задоволенні заяви та залишила в силі рішення попередніх судових інстанцій (постанова ВСУ від 08 квітня 2015 року), зазначивши про те, що суди обґрунтовано визнали, що укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства не породжує правових наслідків, позивач не набув права власності, і підстав для внесення змін до статуту не було.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
